Цей коврик зроблений із справжнісіньких шоколадних батончиків... мені доставило, а вам?
понедельник, 26 августа 2013 г.
пятница, 23 августа 2013 г.
понедельник, 25 февраля 2013 г.
Таємниця створення шоколаду
Є у Львові майстерня шоколаду, яка існує не так давно, всього шість місяців, виготовляють там цукерки ручної роботи. Проходячи повз будинок, де знаходиться майстерня, відразу хочеться зупинитися біля великого вікна, бо за ним видно, як виготовляють всі ці шоколадні смаколики – цукерки, марципани, шоколадки, скульптурки. Я вирішила не підглядати за процесом виробництва через вікно, а зайти всередину.
Фасад майстерні шоколаду
Спостереження за процесом через скло
Коли зайшла, то не пошкодувала, адже дізналася багато цікавого про шоколад: як його правильно зберігати, як їсти, як відрізнити якісний від неякісного, який процес виготовлення цукерки. Про все це і ще багато іншого мені погодилася розповісти ідеолог та засновниця майстерні Наталія Дубова.
Майстерня всередині
Виготовлені цукерки викладають на столи у крамниці
Цукерки "Бразилька"
Шоколадні скульптурки
Кожен покупець може скласти свій набір цукерок
Є у Львові майстерня шоколаду, яка існує не так давно, всього шість місяців, виготовляють там цукерки ручної роботи. Проходячи повз будинок, де знаходиться майстерня, відразу хочеться зупинитися біля великого вікна, бо за ним видно, як виготовляють всі ці шоколадні смаколики – цукерки, марципани, шоколадки, скульптурки. Я вирішила не підглядати за процесом виробництва через вікно, а зайти всередину.
Фасад майстерні шоколаду
Спостереження за процесом через скло
Коли зайшла, то не пошкодувала, адже дізналася багато цікавого про шоколад: як його правильно зберігати, як їсти, як відрізнити якісний від неякісного, який процес виготовлення цукерки. Про все це і ще багато іншого мені погодилася розповісти ідеолог та засновниця майстерні Наталія Дубова.
Майстерня всередині
Ідея створення майстерні спала на думку пані Наталі , коли вона побувала в Голландії. Саме там два роки тому вона взяла участь у майстер-класі з виготовлення цукерок, після чого спробувала робити щось схоже у Львові. У майстерні всі вироби (крім шоколадок і скульптурок) виготовляють вручну, за давніми технологіями, тому тут немає великих приладів і машин, як на заводах. Активно використовують всі три види шоколаду - білий, молочний і чорний, які замовляють з Бельгії та Франції. Основною сировиною для виготовлення шоколаду є какао-боби (плоди какао-дерева). Світовим лідером з їх постачання називають африканську країну Кот-д’Івуар. Зазвичай, в Європу завозять вже какао-порошок та какао-лікер, які потім змішують, і в такий спосіб виготовляють шоколад. Відсоток какао та какао-масла в шоколаді залежить від виробника. Ще в шоколад додають ваніль, для покращення смакових якостей. Щодо білого шоколаду, виявляється, це «не зовсім» шоколад, адже до нього какао-бобів не додають, а лише какао-масло. Тільки через це його назвати шоколадом.
У майстерні виготовляють цукерки різних видів - марципанові, праліне і трюфеля. Роботу над виготовленням в ручну кожної з них можна поділити на декілька етапів. Перший - це замішування маси, другий - скручування і нарізка, третій – заливання шоколадом, четвертий – прикрашання. Окремий етап - заливка фігурок і шоколадок. Кожен з цих етапів робить певна людина - шоколатьє, за який вона відповідає.
Всі цукерки виготовляють вручну
У дерев'яній ступі товчуть горіхи
Водночас розтоплюють шоколад
Трюфель – це цукерка в основу якої входить ганаш (маса, яка складається з шоколаду, вершків та інколи ще з масла). До неї можуть додавати різні домішки, фрукти. Класичний трюфель виготовляють виключно з ганашу без добавок. Щоб його виготовити спершу ганаш ретельно замішують, після чого дають час, щоб він застиг. Далі його вигрібають з посудини маленькими клаптиками, які зважують, щоб кожен мав 10 грамів. Зважений клаптик скручують і обкатують у червоному какао. Для кращого скручування використовують цукрову пудру. Пізніше викладають у спеціальні коробки для зберігання, і якщо певний різновид закінчується в магазині, продавці викладають їх з цих коробок на вітрини. Зазвичай, трюфеля бувають круглої форми, у вигляді кульки, хоча це не є обов’язковим.
Шоколатьє готує трюфель
В основу марципанових цукерок входить марципан – мелений горішок з цукровим сиропом. Марципан можна робити з будь-якого меленого в порошок горішка. В майстерні використовують для цього мигдаль.
Праліне – цукерки схожі на смак до шоколаду, але трішки м’якші всередині, бо туди додають різноманітні добавки чи алкоголь. До речі, сьогодні більшість цукерок, які ми купуємо в магазинах називають праліне, хоча перші з них були зроблені з горіхів, родзинок та карамелі.
Рецепти цукерок є комерційною таємницею і не розголошується, це старі європейські, зокрема бельгійські, або ж нові, придумані засновницею майстерні. Назви до цукерок підбирають виключно львівські, для того, щоб покупці солодко згадували про Львів. Серед назв є «Вишнева аграфка», «Гратуляція», «Бернардинка», «Фрау цимер чорна», «Кураговий бальон», «Горіховий бандзьох», «Солодкі пацьорки», «Полуничні цьомки», «Білий вельон», «Львівська амурка»… Загалом на даний час є 39 різновидів цукерок. Розробляють також і нові види за новими рецептами. Кожен з них перед тим, як пройти затвердження, дають спробувати партнерам, працівникам, колегам. Якщо до цукерки особливих зауважень немає – їй придумують назву і починають виготовляти на виробництві, після чого вона надходить у магазин на продаж. Цукерки продають поштучно й у наборах. Коробку для цукерок і вміст набору можна вибрати та купити як в магазині, так і через інтернет на сайті майстерні.
 |
всього 39 видів цукерок
Великою популярністю користується чорний шоколад. Його більше полюбляють купувати старші люди. Молодь віддає перевагу молочному шоколаду.
Найоригінальніша цукерка «Амант». Це класичний трюфель з відтінком мускатного горіха. Цікаво те, що мускатний горіх – це приправа, яку додають до м’яса, перших та других страв. Найдорожча цукерка ”Бразилька”. Їх роблять у формі круглої краплі з чорного чи білого шоколаду, згори горішок мигдалю, фісташка, цукат та родзинка. Найсмачніша цукерка «Кейрервальд». Саме вона користується найбільшою популярністю. До неї входить маса з білого шоколаду та три горіхи – фісташки, мигдаль і фундук. Готову масу спершу розтоплюють і додають туди товчені горіхи. Все це ретельно змішують і викладають маленькими порціями на пергамент. Коли застигає - посипають какао і від’єднують з пергаменту. Застигати маса повинна за кімнатної температури, в жодному випадку не в холодильнику, бо інакше виділиться конденсат і шоколад стане липким. До речі, після того, як шоколад витягнули з холодильника його не варто відразу їсти, бо він буде несмачним. Потрібно дати йому 15 хвилин постояти.
 |
Щоб шоколад правильно застигав і мав блиск, не просто його розтопити. Він повинен пройти три стадії темперування. Спершу його розтоплюють, доводять до гарячого стану, потім на мармуровій дошці охолоджують, пізніше знов трішки розтоплюють, щоб він став теплим, аби кристал набув правильної форми. Правильно темперований шоколад робиться густішим, гарно формується і має блиск. Якщо ж чорний шоколад піддати неправильній температурі, він набуде сивого або ж рижуватого кольору, а на білому шоколаді з’являться прожилки.
 |
У майстерні виготовляють також шоколадки та скульптурки з різних видів шоколаду. Для виготовлення шоколадок і деяких скульптурок використовують полікарбонатні форми. В них заливають розтоплений шоколад і після застигання він набуває потрібного вигляду. Є скульптурки, які виготовляють за допомогою форм, зроблених з харчового силікону. Їх легко відрізнити від інших, бо вони не блищать. Справа в тому, що коли шоколад застигає без додаткових дотичних речей, він стає матовим. Шоколадка блищить, бо вона торкається полікарбонатної форми. Матові скульптурки для блиску посипають харчовим сріблом, золотом або бронзою.
Шоколад надзвичайно чутливий до води і до запахів. Його варто поєднувати лише з алкоголем і у невеликих кількостях з молоком. Також він має властивість всотувати зайві аромати, тому його не варто залишати надовго поряд з іншими продуктами.
 |
Наталя Дубова запевняє, що шоколадом не варто наїдатися, його потрібно дегустувати, як і вино. Якісний шоколад можна розпізнати за такими характеристиками як аромат, смак, плавкість і присмак. Щоб відчути повний аромат, потрібно взяти шматочок шоколаду до рота. Коли він почне розтоплюватися, із закритим ротом треба видихнути повітря через ніс. Шоколад повинен мати легкий солодкий запах, занадто різкий може свідчити про те, що у ньому ароматичні добавки. Ще одна ознака – те, як він ламається. Повинен бути дзвінкий хруст і суцільність маси, без шарів. І ще — коли ви берете його до рук, він має топитися від вашого тепла.
Щодо смаку шоколаду, він може бути різним. Все залежить від того, з якої країни його привезли, і де саме вирощували какао-дерева. Коли какао-плантація росте біля тютюну – шоколад матиме тютюновий відтінок. Кожен виробник вибирає собі країну з якої постачає шоколад, тому всі шоколадні вироби мають інший смак.
Наталя Дубова запевняє, що шоколадом не варто наїдатися, його потрібно дегустувати, як і вино. Якісний шоколад можна розпізнати за такими характеристиками як аромат, смак, плавкість і присмак. Щоб відчути повний аромат, потрібно взяти шматочок шоколаду до рота. Коли він почне розтоплюватися, із закритим ротом треба видихнути повітря через ніс. Шоколад повинен мати легкий солодкий запах, занадто різкий може свідчити про те, що у ньому ароматичні добавки. Ще одна ознака – те, як він ламається. Повинен бути дзвінкий хруст і суцільність маси, без шарів. І ще — коли ви берете його до рук, він має топитися від вашого тепла.
Щодо смаку шоколаду, він може бути різним. Все залежить від того, з якої країни його привезли, і де саме вирощували какао-дерева. Коли какао-плантація росте біля тютюну – шоколад матиме тютюновий відтінок. Кожен виробник вибирає собі країну з якої постачає шоколад, тому всі шоколадні вироби мають інший смак.
все це можна скуштувати у затишній кав'ярні
Я помітила, що у приміщенні, де багато шоколаду, люди змінюються. В них піднімається настрій. Мабуть тому, що запах і смак шоколаду нагадує їм про дитинство, або ж – робить їх знову дітьми.
воскресенье, 24 февраля 2013 г.
Історія виникнення "продукту Богів"
Історія виникнення шоколаду триває з давніх часів. Приблизно 1500 років до нашої ери в низинах на узбережжі Мексиканської затоки в Америці з'явилася цивілізація ольмеків. Від їхньої культури залишилося зовсім не багато, але багато мовознавці вважають, що слово "какао" вперше прозвучало як "kakawa" орієнтовно 1000 років до нашої ери, в епоху розквіту культури ольмеків.
Потім були майя. Ці відзначилися тим, що покидали какао боби на землю. Сонце подпалило їх, і хто з бідняків зібрав зерна і кинув в чашку з водою. Вийшов перший шоколад. Багатії підглянули, як бідняки п'ють "какаву", і, зайнявши заздрістю, відібрали чашку з "какавой" у бідняків. Вони проголосили напій священним і оголосили, що пити "какаву" простолюду - погана прикмета. Для більшої переконливості своїх слів вони принесли в жертву пару хоробрих вояків. Але і цього їм було мало, вони зробили шоколад грошима, а в святенності грошей, а також у тому, що мати гроші простолюду - погана прикмета, ніхто ніколи не сумнівався. Так шоколад переїхав у палаци правителів і страшно загордився. Какао-боби були символом багатства і влади. Напій з шоколадних бобів могла дозволити собі лише еліта. Самі шоколадні боби використовували замість грошей. Раба можна було придбати за 100 бобів.
У пантеоні богів майя був бог какао. Майя розбили перші відомі нам плантації какао. У них були добре розроблені методи приготування шоколадних напоїв різних видів з використанням усіляких добавок і компонентів - від гвоздики до перцю. Цукру індіанці взагалі не знали.
Какао-боби були символом багатства і влади. Напій з шоколадних бобів могла дозволити собі лише еліта. Самі шоколадні боби використовували замість грошей. Раба можна було придбати за 100 бобів.
Втім, є думка, що напій богів винайшли зовсім не майя, а ацтеки. Для свого імператора Монтесуми вони готували напій чоколатль ("xocolatl" - "гірка вода"). Родзинкою рецепту ацтеків були розтерті зерна молочної кукурудзи, мед, ваніль і солодкий сік агави. Напій вважався священним, пити його могли лише обрані: батьки племені, їх наближені, жерці і найдостойніші воїни.
Першим європейцем, якому довелося спробувати шоколад, був Христофор Колумб. Сталося це в 1502 році, коли жителі острова Гайана від усієї душі пригощали дорогого гостя напоєм з какао-бобів. Кажуть, що Колумб доставив загадкові зерна королю Фердинанду зі своєї четвертої експедиції в Новий Світ, але ніхто так і не звернув уваги на них - занадто багато інших скарбів привіз мореплавець.
Двадцятьма роками пізніше Ернан Кортес, завойовник Мексики, теж спробував "ксоколатл". Коли Кортес вперше вступив на землю ацтеків в 1519 році, його прийняли за бога... В золотий чаші перед ним димів дивний гіркуватий напій з відварених какао-бобів зі спеціями, перцем, медом, збитий до піни.
Це був перший шоколад, до якого поступово звикли іспанці-конкістадори, замінили в цьому напої перець ваніллю і добавлявшие для додання більш сильного аромату мускатний горіх і цукор.
У ботаніки "шоколадне дерево" отримало назву "Теоброма какао", що означає "їжа богів". Це дерево росте тільки в теплому і вологому кліматі, у самому серці тропічних лісів, - в Північній і Південній Америці, Австралії і на деяких островах Азії. Висота рослин може досягати 10-15 метрів. Урожай знімається два рази на рік - основний збір у жовтні-лютому і проміжний в травні-червні. Кожен плід містить від 20 до 50 насінин - какао-бобів. Вони можуть бути круглими, плоскими, опуклими і мати сіруватий, блакитний або коричневий відтінок. Здорове дерево може давати до 2 кілограмів бобів в рік. Свіжозібране какао-боби мають гірко-терпкий смак і бліде фарбування; у такому вигляді вони непридатні для використання у виробництві шоколаду. У свіжих какао-боби міститься приблизно 30% води і 30% какао-масла. Сортування, очищення, обсмажування, подрібнення, перемелювання, конширування - ось лише мала частина етапів виробничого циклу, що перетворює какао-боби шоколаду, що ми їмо. Шоколад воістину унікальний продукт - смачний, висококалорійний (близько 550 ккал на 100 г продукту), здатний зберігатися роками без зміни властивостей. У ньому міститься 50-55% вуглеводів, 32-35% жиру, 5-6% білків. А також дубильні речовини (4-5%), стимулятори - теобромін і кофеїн (1-1,5%), мікроелементи Na, K, Mg, P, Fe і вітаміни В1, В2, РР. У ньому також присутні близько 40 летючих сполук, які визначають, що ні з чим не порівнянний запах. До речі, физиологи встановили, що цей аромат благотворно діє на психіку: знімає роздратування, умиротворяє, навіть повертає душевну рівновагу.
У 1526 році, прямуючи з доповіддю до іспанського короля, до якого дійшли чутки про його жорстокості, Кортес захопив із собою ящичок добірних какао-бобів. На цей раз шоколаду пощастило: екзотичний ароматний напій був прихильно зустрітий у мадридському дворі.
Незабаром шоколад став обов'язковим ранковим напоєм іспанських аристократів, особливо придворних дам, витіснивши досить широко поширені до того часу чай і кава. Вартість нового напою була така висока, що один іспанський історик навіть писав: "Тільки багатий і благородний міг дозволити собі пити шоколад, так як він буквально пив гроші". У наступні 100 років "ксоколатл" з Іспанії проникає в Європу, eclipsing за ціною і популярності інші заморські товари. Німецький імператор Карл V, усвідомлюючи комерційну важливість какао, вимагає монополії на цей продукт. Проте вже на початку XVII століття контрабандисти стали активно насичувати шоколадом голландські ринки, і у 1606 році через Фландрії і Нідерланди какао досягла кордонів Італії. Дев'ятьма роками пізніше дочка Філіпа Третього Іспанського Ганна Австрійська привезла в Париж перший ящик какао. 1650 рік. Шоколад починають пити англійці. У 1657 році в Лондоні відкривається перший "Шоколадний будинок" - прообраз майбутніх "Шоколадниц". Напій стає частиною культури, за нього обчислюється час: "Приходьте на шоколад" означає "Чекаємо Вас до восьми годин вечора". Знадобилося ще два століття, щоб шоколад придбав сучасну форму, смак і доступність. Все найцікавіше і важлива з ним сталося саме в 19 столітті. Спочатку був винайдений гідравлічний прес, з допомогою якого з какао-бобів стало можна витягати какао-масло, зменшуючи гіркоту шоколаду. Потім англієць Джозеф Фрай відлив першу шоколадну плитку з какао-масла, змішаного з цукром. У 1876-м швейцарець Даніель Петер додав в какао масу сухе молоко і отримав молочний шоколад. Молочний шоколад миттю охрестили швейцарським, і тепер батьківщина Даніеля Петера пишається їм нітрохи не менше, ніж сирами, годинами і банками. Ось тільки ім'я творця мало кому відомо - в історію замість нього увійшов фармацевт Анрі Нестле.
В 1674 році на основі шоколаду почали робити рулети і тістечка. Цей рік вважається датою появи "їстівного" шоколаду, який можна було не тільки пити, але і є.
1825 рік. Військово-морський флот Англії закуповує какао більше, ніж вся інша Європа. Напій шоколад немов створений для матросів, які стоять на вахті: поживний, безалкогольний. У середовищі моряків сильний холодний норд-вест носив назву "штормовий шоколадний". Багатьох, напевно, хвилювало питання, чому шоколад буває білого кольору. Основою шоколадної плитки, примушує її тримати форму, є какао-масло, яке має білий колір. Додаємо в нього сухе молоко і цукрову пудру і отримуємо білий за кольором шоколад. Темний ж шоколад - це теж какао-масло плюс какао-порошок, який і надає плитці темний колір.
Французький аптекар XIX століття писав про шоколаді: "Це божественний небесний напій, це справжня панацея - універсальні ліки від усіх хвороб..."
У XIX столітті з'являються перші шоколадні плитки, а Жак Неаус створив першу цукерку з начинкою праліне
Дуже багатьом вдалося побудувати на популярності шоколаду свою імперію. Амеде Колер прославився, винайшовши в 1867 році рецепт шоколаду з горіхами. У 1867 році швейцарець Жан Тоблер винайшов розчинна шоколад. Рудольф Ліндт виробляв фірмовий шоколад fondat, який танув у роті. Американець Мілтон Херші в 1893 році побудував ціле місто Hershey, жителі якого тільки тим і займалися, що робили солодощі. У 1905 році брати Кедбері почали випускати шоколад Dairy Milk з ніжним і насиченим вершковим смаком, який зміг конкурувати з швейцарським.
Практично в один час з європейськими були засновані і найвідоміші російські шоколадні компанії: "Концерн Бабаєвський", "Червоний Жовтень", "ім. Крупської", "РотФронт". Саме в Росії, до речі, першими стали присмачувати шоколад лікерами коньяками, мигдалем, ізюмом або цукатами.
Як перевірити шоколад "на корисність"? 25-30% змісту в плитці какао-бобів свідчить про досить низькій якості даного шоколаду, 35-40% характеризує шоколад середньої якості, 40-45% присутній у продукті цілком хорошому, ну а вміст какао-бобів від 45 до 60% говорить сама за себе - перед вами відмінна шоколадка, яка піде вам на користь. Шоколад відомий з давніх часів, але, напевно, жоден інший продукт не має стільки затятих прихильників і супротивників. З одного боку, існує думка, що шоколад робить позитивний вплив на наш організм, з іншого, що він, навпаки, шкідливий і викликає звикання, тому його вживання слід обмежувати. Проте з упевненістю можна сказати: шоколад - дуже смачне "ліки від депресії і незамінний засіб проти втоми. Вчені з'ясували, що для підвищення настрою досить просто вдихати аромат шоколаду. А англійські парфумери навіть випустили туалетну воду із запахом цього божественного ласощі. Недарма шведський ботанік Карл Лінней назвав шоколадне дерево "какао теоброма".
Цікаво, що за багатовікову історію свого існування шоколад незліченну кількість разів ставав темою численних трактатів і досліджень, але ніким з авторів донині не було остаточно доведено, чи є він незаперечно позитивним або негативним явищем в житті людства. Це зараз багато хто з нас не мислять себе без плитки шоколаду, і нескінченно різноманітний асортимент всіляких його сортів вже давно нікого не дивує. Ми їмо це ласощі у вигляді плиток, цукерок, різноманітних фігурок, п’ємо його з шоколадним печивом і навіть не здогадуємося про те, що в історії шоколаду існує чимало прикладів дивовижних фактів, наочно демонструють ставлення до нього наших предків.
Кілька століть тому, наприклад, у 1624 році, єпископ Віденський Іван заборонив ченцям-францисканцям вживати рідкий шоколад - гріховний напій, "розпалюють пристрасті". Приблизно в той же час у сусідній Німеччині медики стали рекомендувати шоколад в якостi загальнозмiцнюючого засобу, і цей продукт міцно влаштувався на аптекарських полицях. У середині XVII століття один німецький лікар написав книгу про те, що шоколад підвищує потенцію у чоловіків, а трохи пізніше, знаменитий венеціанець Казанова, найвідоміший спокусник жінок, довів це теоретичне положення на практиці.
Потім були майя. Ці відзначилися тим, що покидали какао боби на землю. Сонце подпалило їх, і хто з бідняків зібрав зерна і кинув в чашку з водою. Вийшов перший шоколад. Багатії підглянули, як бідняки п'ють "какаву", і, зайнявши заздрістю, відібрали чашку з "какавой" у бідняків. Вони проголосили напій священним і оголосили, що пити "какаву" простолюду - погана прикмета. Для більшої переконливості своїх слів вони принесли в жертву пару хоробрих вояків. Але і цього їм було мало, вони зробили шоколад грошима, а в святенності грошей, а також у тому, що мати гроші простолюду - погана прикмета, ніхто ніколи не сумнівався. Так шоколад переїхав у палаци правителів і страшно загордився. Какао-боби були символом багатства і влади. Напій з шоколадних бобів могла дозволити собі лише еліта. Самі шоколадні боби використовували замість грошей. Раба можна було придбати за 100 бобів.
У пантеоні богів майя був бог какао. Майя розбили перші відомі нам плантації какао. У них були добре розроблені методи приготування шоколадних напоїв різних видів з використанням усіляких добавок і компонентів - від гвоздики до перцю. Цукру індіанці взагалі не знали.
Какао-боби були символом багатства і влади. Напій з шоколадних бобів могла дозволити собі лише еліта. Самі шоколадні боби використовували замість грошей. Раба можна було придбати за 100 бобів.
Втім, є думка, що напій богів винайшли зовсім не майя, а ацтеки. Для свого імператора Монтесуми вони готували напій чоколатль ("xocolatl" - "гірка вода"). Родзинкою рецепту ацтеків були розтерті зерна молочної кукурудзи, мед, ваніль і солодкий сік агави. Напій вважався священним, пити його могли лише обрані: батьки племені, їх наближені, жерці і найдостойніші воїни.
Першим європейцем, якому довелося спробувати шоколад, був Христофор Колумб. Сталося це в 1502 році, коли жителі острова Гайана від усієї душі пригощали дорогого гостя напоєм з какао-бобів. Кажуть, що Колумб доставив загадкові зерна королю Фердинанду зі своєї четвертої експедиції в Новий Світ, але ніхто так і не звернув уваги на них - занадто багато інших скарбів привіз мореплавець.
Двадцятьма роками пізніше Ернан Кортес, завойовник Мексики, теж спробував "ксоколатл". Коли Кортес вперше вступив на землю ацтеків в 1519 році, його прийняли за бога... В золотий чаші перед ним димів дивний гіркуватий напій з відварених какао-бобів зі спеціями, перцем, медом, збитий до піни.
Це був перший шоколад, до якого поступово звикли іспанці-конкістадори, замінили в цьому напої перець ваніллю і добавлявшие для додання більш сильного аромату мускатний горіх і цукор.
У ботаніки "шоколадне дерево" отримало назву "Теоброма какао", що означає "їжа богів". Це дерево росте тільки в теплому і вологому кліматі, у самому серці тропічних лісів, - в Північній і Південній Америці, Австралії і на деяких островах Азії. Висота рослин може досягати 10-15 метрів. Урожай знімається два рази на рік - основний збір у жовтні-лютому і проміжний в травні-червні. Кожен плід містить від 20 до 50 насінин - какао-бобів. Вони можуть бути круглими, плоскими, опуклими і мати сіруватий, блакитний або коричневий відтінок. Здорове дерево може давати до 2 кілограмів бобів в рік. Свіжозібране какао-боби мають гірко-терпкий смак і бліде фарбування; у такому вигляді вони непридатні для використання у виробництві шоколаду. У свіжих какао-боби міститься приблизно 30% води і 30% какао-масла. Сортування, очищення, обсмажування, подрібнення, перемелювання, конширування - ось лише мала частина етапів виробничого циклу, що перетворює какао-боби шоколаду, що ми їмо. Шоколад воістину унікальний продукт - смачний, висококалорійний (близько 550 ккал на 100 г продукту), здатний зберігатися роками без зміни властивостей. У ньому міститься 50-55% вуглеводів, 32-35% жиру, 5-6% білків. А також дубильні речовини (4-5%), стимулятори - теобромін і кофеїн (1-1,5%), мікроелементи Na, K, Mg, P, Fe і вітаміни В1, В2, РР. У ньому також присутні близько 40 летючих сполук, які визначають, що ні з чим не порівнянний запах. До речі, физиологи встановили, що цей аромат благотворно діє на психіку: знімає роздратування, умиротворяє, навіть повертає душевну рівновагу.
У 1526 році, прямуючи з доповіддю до іспанського короля, до якого дійшли чутки про його жорстокості, Кортес захопив із собою ящичок добірних какао-бобів. На цей раз шоколаду пощастило: екзотичний ароматний напій був прихильно зустрітий у мадридському дворі.
Незабаром шоколад став обов'язковим ранковим напоєм іспанських аристократів, особливо придворних дам, витіснивши досить широко поширені до того часу чай і кава. Вартість нового напою була така висока, що один іспанський історик навіть писав: "Тільки багатий і благородний міг дозволити собі пити шоколад, так як він буквально пив гроші". У наступні 100 років "ксоколатл" з Іспанії проникає в Європу, eclipsing за ціною і популярності інші заморські товари. Німецький імператор Карл V, усвідомлюючи комерційну важливість какао, вимагає монополії на цей продукт. Проте вже на початку XVII століття контрабандисти стали активно насичувати шоколадом голландські ринки, і у 1606 році через Фландрії і Нідерланди какао досягла кордонів Італії. Дев'ятьма роками пізніше дочка Філіпа Третього Іспанського Ганна Австрійська привезла в Париж перший ящик какао. 1650 рік. Шоколад починають пити англійці. У 1657 році в Лондоні відкривається перший "Шоколадний будинок" - прообраз майбутніх "Шоколадниц". Напій стає частиною культури, за нього обчислюється час: "Приходьте на шоколад" означає "Чекаємо Вас до восьми годин вечора". Знадобилося ще два століття, щоб шоколад придбав сучасну форму, смак і доступність. Все найцікавіше і важлива з ним сталося саме в 19 столітті. Спочатку був винайдений гідравлічний прес, з допомогою якого з какао-бобів стало можна витягати какао-масло, зменшуючи гіркоту шоколаду. Потім англієць Джозеф Фрай відлив першу шоколадну плитку з какао-масла, змішаного з цукром. У 1876-м швейцарець Даніель Петер додав в какао масу сухе молоко і отримав молочний шоколад. Молочний шоколад миттю охрестили швейцарським, і тепер батьківщина Даніеля Петера пишається їм нітрохи не менше, ніж сирами, годинами і банками. Ось тільки ім'я творця мало кому відомо - в історію замість нього увійшов фармацевт Анрі Нестле.
В 1674 році на основі шоколаду почали робити рулети і тістечка. Цей рік вважається датою появи "їстівного" шоколаду, який можна було не тільки пити, але і є.
1825 рік. Військово-морський флот Англії закуповує какао більше, ніж вся інша Європа. Напій шоколад немов створений для матросів, які стоять на вахті: поживний, безалкогольний. У середовищі моряків сильний холодний норд-вест носив назву "штормовий шоколадний". Багатьох, напевно, хвилювало питання, чому шоколад буває білого кольору. Основою шоколадної плитки, примушує її тримати форму, є какао-масло, яке має білий колір. Додаємо в нього сухе молоко і цукрову пудру і отримуємо білий за кольором шоколад. Темний ж шоколад - це теж какао-масло плюс какао-порошок, який і надає плитці темний колір.
Французький аптекар XIX століття писав про шоколаді: "Це божественний небесний напій, це справжня панацея - універсальні ліки від усіх хвороб..."
У XIX столітті з'являються перші шоколадні плитки, а Жак Неаус створив першу цукерку з начинкою праліне
Дуже багатьом вдалося побудувати на популярності шоколаду свою імперію. Амеде Колер прославився, винайшовши в 1867 році рецепт шоколаду з горіхами. У 1867 році швейцарець Жан Тоблер винайшов розчинна шоколад. Рудольф Ліндт виробляв фірмовий шоколад fondat, який танув у роті. Американець Мілтон Херші в 1893 році побудував ціле місто Hershey, жителі якого тільки тим і займалися, що робили солодощі. У 1905 році брати Кедбері почали випускати шоколад Dairy Milk з ніжним і насиченим вершковим смаком, який зміг конкурувати з швейцарським.
Практично в один час з європейськими були засновані і найвідоміші російські шоколадні компанії: "Концерн Бабаєвський", "Червоний Жовтень", "ім. Крупської", "РотФронт". Саме в Росії, до речі, першими стали присмачувати шоколад лікерами коньяками, мигдалем, ізюмом або цукатами.
Як перевірити шоколад "на корисність"? 25-30% змісту в плитці какао-бобів свідчить про досить низькій якості даного шоколаду, 35-40% характеризує шоколад середньої якості, 40-45% присутній у продукті цілком хорошому, ну а вміст какао-бобів від 45 до 60% говорить сама за себе - перед вами відмінна шоколадка, яка піде вам на користь. Шоколад відомий з давніх часів, але, напевно, жоден інший продукт не має стільки затятих прихильників і супротивників. З одного боку, існує думка, що шоколад робить позитивний вплив на наш організм, з іншого, що він, навпаки, шкідливий і викликає звикання, тому його вживання слід обмежувати. Проте з упевненістю можна сказати: шоколад - дуже смачне "ліки від депресії і незамінний засіб проти втоми. Вчені з'ясували, що для підвищення настрою досить просто вдихати аромат шоколаду. А англійські парфумери навіть випустили туалетну воду із запахом цього божественного ласощі. Недарма шведський ботанік Карл Лінней назвав шоколадне дерево "какао теоброма".
Цікаво, що за багатовікову історію свого існування шоколад незліченну кількість разів ставав темою численних трактатів і досліджень, але ніким з авторів донині не було остаточно доведено, чи є він незаперечно позитивним або негативним явищем в житті людства. Це зараз багато хто з нас не мислять себе без плитки шоколаду, і нескінченно різноманітний асортимент всіляких його сортів вже давно нікого не дивує. Ми їмо це ласощі у вигляді плиток, цукерок, різноманітних фігурок, п’ємо його з шоколадним печивом і навіть не здогадуємося про те, що в історії шоколаду існує чимало прикладів дивовижних фактів, наочно демонструють ставлення до нього наших предків.
Кілька століть тому, наприклад, у 1624 році, єпископ Віденський Іван заборонив ченцям-францисканцям вживати рідкий шоколад - гріховний напій, "розпалюють пристрасті". Приблизно в той же час у сусідній Німеччині медики стали рекомендувати шоколад в якостi загальнозмiцнюючого засобу, і цей продукт міцно влаштувався на аптекарських полицях. У середині XVII століття один німецький лікар написав книгу про те, що шоколад підвищує потенцію у чоловіків, а трохи пізніше, знаменитий венеціанець Казанова, найвідоміший спокусник жінок, довів це теоретичне положення на практиці.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)